Аграрна розписка та договір поставки за своєю правовою природою є двома окремими правочинами, які встановлюють відповідні права та обов'язки. Аграрна розписка виконується незалежно від договору поставки.
Внесення змін до договору поставки не впливає на юридичну силу аграрної розписки і зобов'язання боржника щодо виконання її умов до внесення змін до самої аграрної розписки.
«…у спорі між кредитором та третьою особою, якій боржник відчужив майно, що є предметом застави за аграрною розпискою, до виконання зобов'язань за аграрною розпискою, тягар доказування обставин щодо походження відчуженої сільськогосподарської продукції покладається на боржника за аграрною розпискою та третю особу, яка є боржником у спірних правовідносинах».
Кредитор звернувся до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості за фінансовою аграрною розпискою. Згідно з умовами ФАР, кредитор вимагав виплати:
(1) основної суми;
(2) пені (в розмірі подвійної облікової ставка НБУ);
(3) штрафу (30%);
(4) плати за користування коштами (36% річних);
(5) втрат від інфляції.
Керуючись принципом «справедливості, добросовісності та розумності» (а не лише принципом «свободи договору»), суд:
Правова природа аграрної розписки не є схожою до векселів. На відміну від аграрної розписки, видача векселя [завжди] припиняє грошові зобов’язання щодо платежу за укладеним договором.
Хоча аграрні розписки не містили посилань на зустрічне зобов'язання за договором, Верховний Суд дійшов висновку, що це прямо не вимагається законом; саме у зв'язку з цим зазначив, що:
Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій про відкриття справи про банкрутство, оскільки:
Боржник намагався визнати припиненими та скасувати записи в Реєстрі аграрних розписок щодо двох розписок, мотивуючи це тим, що документи з назвою «фінансова аграрна розписка» не містили усіх необхідних реквізитів, визначених ст. 6 Закону України «Про аграрні розписки», а отже не є аграрними розписками. Зокрема, згадані розписки не містили відомостей щодо правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Суд відмовив боржникові, оскільки інформація щодо правовстановлюючих документів міститься у реєстрі аграрних розписок, відомості якого є невід'ємною складовою чинності фінансової аграрної розписки, як правочину який складається з декількох юридичних фактів.